Яснозір’я – село, центр сільської Ради. Розташоване за 22 км від районного центру і за 24 км від залізничної станції Деражня. Сільській раді підпорядковані села Яснозір’я, Висілок і Фащіївка.
Село Яснозір’я розташоване у південно-східній частині Волино-Подільської височини. Через село протікає річка Ушка, яка є притокою р.Ушиці
Перша історична дата про село відноситься до 1493 року. Територія сучасного села була заселена в давні віки. Із переказів відомо що на території урочища «Біла» знаходилося містечко «Біла». До 1905 року там було кладовище , збереглося багато надгробних пам’ятників, під час земляних робіт викопувалися залишки керамічних виробів. До цього часу у селі збереглися залишки старої фортеці побудованої в ХІV столітті під час литовського панування. Село Бебехи в історичних документах вперше згадується в першій половині ХVІ століття. У церковних літописах зазначається, що церква святого Миколая у селі збудована у 1737 році. Вона була трьохбанева, але у 1824-1825 роках дві бані зняли. У 1864 році в селі відкрито церковнопарафіяльну школу, а у 1875 році для неї збудоване власне приміщення. Станом на 1872 рік священиком в Бебехах був Желиховський Гавриїл, село відносилося до 5-го благочинного округу, Летичівського повіту.
До 1873 року село належало Віньковецькому пану Черкасу, який побудував у селі в урочищі «Ревуха» ґуральню.У 1873 р. пан Черкас продав село панові Сабанському, який мав маєтки в Хребтіївці Муровано-Курилівського району Вінницької області. В цьому ж році пан Сабанський в центрі села розпочав будівництво маєтку, на будівництво якого був використаний будівельний матеріал із розібраної гуральні.
До нашого часу в селі збереглася будівля каплиці побудованої паном Ернестом Собанським для своєї родини.
Будівля каплиці, побудованої паном Ернестом Собанським.
З 1918 року по 1920 рік село знаходилось у стані громадянської війни. За цей час село перебувало під владою мадяр, польської шляхти. У1919 р. у село прибула армія Котовського, а у 1920 р. армія Будьонного, яка нанесла остаточного удару польській шляхті, визволивши село від загарбників. В селі почала встановлюватися радянська влада. У 1920 р. була утворена перша народна влада – сільська рада. Першим головою було обрано селянина-бідняка Накліцького Опанаса Матвійовича. Також був утворений Комітет незаможних селян, головою якого обрали Сас Спиридона Онуфрійовича.
У 1925 році була утворена партійно-комсомольська група, яка складалась з семи чоловік. Першим комсомольцем став Гаман Сава Микитович.
1931 року утворено первинну партійну організацію, до якої входило 5 чоловік: Печерик Онуфрій Павлович, Онищак Григорій Іванович, Шпунт Афія Миколаївна, Підлісний Леонід Іванович, Савчук Данило Власович. Секретарем партійної організації була Шпунт А.М.
У 1930 році засновано колгосп "13-річчя Жовтня" в селі Бебехи на чолі з Савчуком Данилом Власовичем
У 1934 році утворилось ще два колгоспи. На території «Червона Лука» колгосп імені «17річчя Жовтня», а на території «Завода» - колгосп ім.Кірова .
У 1932 році відкрито 5 клас семирічної школи, створювались вечірні школи. У 1935 році Бебехська семирічна школа зробила перший випуск ІІІ класу. 1940 року у селі побудовано цегельню і вапнярку.
Мирну працю обірвала Вітчизняна війна, через 23 дні після початку війни 15 липня 1941 року у село вступили гітлерівські загарбники. На примусові роботи у Німеччину було забрано 75 чоловік з яких 25 не повернулись, 216 чоловік загинуло у боях за Вітчизну. У приміщенні школи було спалено 30 чоловік з різних навколишніх сіл в тому числі і своїх. Під час звільнення села з ночі 27 березня до пізньої ночі 28 березня 1944р. в східній частині села відбулася запекла битва між німецькими загарбниками і радянськими наступаючими військами.
Так, по дорозі від Бебех до села Зіньків німці залишили майже 6 тисяч одиниць бойової техніки.
За звільнення села Бебехи загинуло 63 воїни 276-ої Темрюкської двічі Червонопрапорної дивізії. Вони поховані на сільському кладовищі.
Після війни в селі розпочалася відбудова зруйнованого війною господарства. У 1961 році у селі з’явилося радіо, у 1964 році село було електрифіковане. В селі працювала восьмирічна школа, медпункт , сільська бібліотека, яка налічувала до 4-х тисяч книг, побудували будинок культури .
На прохання жителів села Бебехи, згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 15 серпня 1966 року № 192 село змінило назву на Яснозір’я. У січні 1967 року село Яснозір’я ввійшло до складу Віньковецького району.
1973 року в Яснозір’ї відкрито нову школу, протягом 1974-1976 років збудовано адміністративний будинок, де знаходяться сільська рада і правління колгоспу.
